Звітність банків

Оцінка

Статистична звітність для складання платіжного балансу та мі­жнародної інвестиційної позиції України дає узагальнювальну оцінку економічного стану країни та ефективності її зовнішньо­економічних зв'язків.

Як уже зазначалося, склад та зміст звітності установ Національ­ного банку України значною мірою визначається тими функціями й операціями, які він виконує як центральний банк країни. Але, як і в інших видах економічної діяльності, однією з основних форм звіт­ності банків є бухгалтерський баланс.

Банківський баланс — це бухгалтерський баланс, який відобра­жає стан активів, пасивів та власного капіталу у грошовому виразі на певну дату. Актив і пасив балансу поділяються за окремими статтями балансу. Кожна стаття характеризує окремий вид госпо­дарських засобів або джерел їх формування. Статті балансу групу­ються за економічним змістом і розміщуються згори донизу в міру зниження ліквідності (активні рахунки) і збільшення строків зо­бов'язань (пасивні рахунки). Форма банківського балансу односто­роння, тобто рахунки послідовно розміщуються згори донизу.

Установи Національного банку України складають щоденні і мі­сячні баланси. Щоденне складання балансу є характерною особливі­стю бухгалтерського обліку в банках. Воно забезпечує щоденний і повний облік банківських операцій та контроль за наявністю грошо­вих коштів і цінностей, які розміщені в банку.

Баланс містить лише залишки (сальдо) рахунків бухгалтерського обліку на певну дату, тому в банківській практиці його називають саль­довим. Крім сальдового балансу, установи Національного банку Украї­ни складають місячний оборотно-сальдовий баланс, котрий передбачає подання інформації за оборотами та вихідними залишками (сальдо) за балансовими та позабалансовими рахунками за звітний місяць.

Усі три види балансів складаються за повною номенклатурою ра­хунків відповідно до «Плану рахунків бухгалтерського обліку На­ціонального банку України» (характеристика бухгалтерських рахун­ків та планів рахунків бухгалтерського обліку в Національному банку України та в комерційних банках викладена у розділі 11). Активні та пасивні рахунки відображаються окремо у строгій послідовності за балансовими рахунками (рахунки IV порядку), групами (рахунки III порядку), розділами (рахунки II порядку) і класами (рахунки І по­рядку), а позабалансові рахунки — за рахунками четвертого порядку та групами. Баланс активів і пасивів формується за даними рахунків 1—5 класів, а позабалансові рахунки — за даними 9 класу.

У щоденному і місячному балансах, а також оборотно-саль­довому балансі, усі суми розподіляються за ознаками резидентності (резиденти і нерезиденти) та виду валюти (національна валюта й іноземна валюта, яка, у свою чергу, поділяється на вільно конверто­вану та неконвертовану).

Схематично баланс банку складається з трьох частин:

1) баланс активів і пасивів, причому сума активів завжди дорів­ нює сумі зобов'язань та власного капіталу банку;

2) доходи та витрати банку, різниця між якими впливає на роз­ мір власного капіталу банку;

3) позабалансові рахунки, сума активних позабалансових рахун­ ків має дорівнювати сумі пасивних позабалансових рахунків.

Звіт про прибутки та збитки є обов'язковою формою фінансово­го звіту Національного банку України. Форма складається щоквар­тально за звітний період, нарощеним підсумком з початку року, а також за звітний рік.

Звіт про прибутки та збитки має горизонтально-вертикальну фор­му, що дає змогу наочно уявити формування результатів діяльності банку. Він грунтується на концепції грошових потоків за доходами та витратами, які групуються за їхнім економічним характером. Дохідні статті форми розміщені у її лівій частині, а витратні — у правій. При цьому кожній групі доходів по горизонталі відповідає аналогічна група витрат. Це дає змогу оцінювати собівартість формування різних груп ресурсів і безпосередній чистий прибуток (збиток) від операцій. При цьому доходи і витрати показуються згідно з принципом нарахування, тобто вони відображаються в обліку в тому періоді, в якому були зроб­лені чи здійснені, незалежно від фактичного отримання чи сплати гро­шових коштів. Якщо очікується, що економічні вигоди будуть виникати протягом кількох звітних періодів і зв'язок з доходом може бути визна­чений попередньо, витрати відображаються у звіті про прибутки та збитки на основі систематичних процедур часткового розподілу. У та­ких випадках витрати розглядаються як зношення або амортизація.

У загальному вигляді звіт про прибутки та збитки Національного банку України можна подати так:

Доходи	Витрати
Процентні доходи	Процентні витрати
Чистий процентний прибуток (збитки)
Комісійні доходи	Комісійні витрати
Результат від торговельних операцій	Адміністративні витрати
Інші операційні доходи	Інші операційні витрати
Чистий операційний прибуток (збитки)
Інші доходи	Інші витрати
Надходження за сумнівними активами	Витрати за сумнівними активами
Чистий прибуток (збитки) без врахування
непередбачених обставин
Непередбачені доходи	Непередбачені витрати
Чистий прибуток (збитки) до сплати податків
	Сплата основних податків
Чистий прибуток (збитки)
Відрахування з прибутку

Крім фінансової звітності, складаються також форми статис­тичної звітності, які дають окремим користувачам детальнішу ін­формацію стосовно окремих статей основної звітності, додаткову інформацію для поглибленого розкриття функцій та операцій Наці­онального банку України.

Звіт за доходами Державного бюджету України представле­ний двома формами: щоденною та місячною. У них відображається виконання державного бюджету України наростаючим підсумком, починаючи з початку року, за підрозділами класифікації доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів (розділами, парагра­фами, символами) і за групами за балансовими рахунками «Кошти Державного бюджету України» та «Кошти бюджетів України до розподілу».

Під час складання звітності за операціями з валютними ціннос­тями та майном використовуються такі форми:

1 2 3 4 5