Звітність банків

Оцінка

Банки складають спеціальну звітність, котра подається окремим користувачам і містить цільову інформацію. Так, банки подають по­датковим органам декларацію про прибуток, податкову декларацію про податок на додану вартість тощо. Джерелами спеціальної звіт­ності є дані бухгалтерського та статистичного обліку.

Банківська звітність — це спеціальна звітність, що подається лише банками та іншими фінансовими посередниками, які викону­ють банківські операції. Форми банківської звітності, порядок її складання та подання згідно з чинним законодавством визначаються Національним банком України. Дані банківської звітності є основою для розроблення грошово-кредитної і банківської статистики, яка використовується для виконання Національним банком України ре­гулюючих та наглядових функцій.

Статистичні показники, що відображають здійснювані банківсь­ким сектором кредитні й депозитні операції, використовуються для

аналізу поведінки цього сектора, результатів грошово-кредитної по­літики та політики банківського нагляду. Крім того, грошово-кре­дитна статистика дає змогу проаналізувати вплив банківського сек­тора на економіку держави.

Банківська звітність залежно від змісту і джерел її складання по­діляється на фінансову і статистичну, на офіційну й оперативну.

Фінансова звітність відображає фінансовий стан банку та ре­зультати діяльності за звітний період. Вона складається на підставі даних фінансового обліку. Характерною рисою фінансової звітності є те, що вона складається з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Це закладено в самій структурі форм фінансо­вої звітності, внутрішній та міжформеній ув'язці показників.

До складу фінансової звітності у країнах з розвинутою ринковою економікою включають бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів, додатки залежно від пот­реб користувачів інформації. Річний фінансовий звіт супроводжу­ється також пояснювальною запискою.

До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції в національній і в іноземній валюті, процентні ставки, операції з цінними паперами та інші банківські операції.

Статистична звітність містить інформацію, необхідну для побу­дови системи статистичних даних, які відповідають регулюючим цілям та цілям банківського нагляду. Джерелом статистичної звіт­ності переважно є дані статистичного та бухгалтерського обліку.

На базі статистичного обліку складається звітність про внутріш­ній аудит, про взаємовідносини з правоохоронними органами та ін.

Офіційна звітність має, як правило, постійний характер і відоб­ражає дані, що обов'язково відповідають бухгалтерському та стати­стичному обліку. До офіційної звітності належить місячна, квар­тальна, піврічна та річна звітність.

Оперативна звітність — це звітність, сформована на основі оперативних даних. Вона може мати незначні розбіжності з даними обліку, враховуючи терміновість її надання з метою використання для прийняття управлінських рішень. До оперативної звітності на­лежить щоденна, щотижнева й подекадна звітність. Строки надання оперативної звітності обчислюються годинами.

За характером спрямування розрізняють звітність для внутріш­нього управління банком (внутрішня звітність) і для зовнішніх ко­ ристувачів інформації (звітність за межі банку).

Внутрішня звітність у вигляді розшифрувань та переліків вста­новлюється самим банком з урахуванням його інтересів і подається підпорядкованими установами (підрозділами) банку на адресу голо­вного банку, що має статус юридичної особи.

Звітність, яка подається Національному банку України та орга­нам державної статистики, складається юридичними особами відпо- відно до чинного законодавства і використовується як зовнішніми користувачами, так і самим банком.

За обсягом інформації, яку відображає звітність, вона буває пов­ною і скороченою. Повна звітність подається після скороченої і мі­стить детальні дані з тих чи інших операцій банку.

За ступенем узагальнення звітність розподіляють на первинну, що подається банком як юридичною особою або подається до банку його філіями, та зведену (консолідовану), котра узагальнює дані первинної звітності по регіону, по банку — юридичній особі, по банківській системі в цілому.

Залежно від періодичності подання розрізняють звітність поточ­ну та річну. На практиці поточна звітність подається за певний звітний період. У банківській системі поточна звітність може скла­датися і подаватися щоденно, щотижнево, два рази на місяць, щомі­сячно, щоквартально, двічі на рік, за запитом.

За обсягом відображення результатів діяльності та здійснених опе­рацій річна звітність є більш повною і деталізованою, ніж поточна.

За способом відправлення звітність банків може подаватись електронною чи звичайною поштою.

Залежно від суб'єкта, тобто з погляду того, хто складає банківсь­ку звітність, розрізняють звітність Національного банку України та звітність комерційних банків. У свою чергу, склад та зміст звітнос­ті, яку складають Національний банк України і комерційні банки, різняться між собою, що пов'язано з тією роллю, яку виконують во­ни в економіці країни. У цьому зв'язку зміст звітності установ та підрозділів Національного банку України характеризує виконання ним ролі центрального банку. Тому пакет звітності, яку складає На­ціональний банк України як центральний банк держави, можна умовно розділити на дві частини:

1) фінансова звітність;

2) статистична звітність грошово-кредитного та банківського ха­ рактеру.

Крім того, підрозділи Національного банку України подають статистичну звітність для складання платіжного балансу та міжна­родної інвестиційної позиції України, беручи до уваги те, що стати­стика такого напряму розробляється Національним банком України.

Статистична звітність грошово-кредитного характеру має такі напрями: загальнобанківська статистика; монетарна статистика; ста­ тистика банківського нагляду; статистика операцій з іноземною ва­ лютою; емісійно-кредитна статистика; статистика готівково-грошо­ вого обігу.

1 2 3 4 5